2020-07-16 ВІД ПЕТРА й ПАВЛА — ДО СПАСА

2

ІСТОРІЯ
НАРОДЖЕННЯ ПІСНІ
«ПЕТРОВА СКЕЛЯ»

ПРИСВЯТА СВЯЩЕННОМУЧЕНИКАМ –
ОТЦЯМ СЕВЕРИНУ, ВІТАЛІЮ І ЯКИМУ,
ЯКІ ЗАГИНУЛИ У ДРОГОБИЦЬКІЙ КАТІВНІ

У ЧАСИ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ

СЛОВО,
ПОКЛАДЕНЕ НА ВІВТАР
ПАМ
`ЯТІ
І ГЛИБОКОЇ ВДЯЧНОСТІ

Сьогодні редакція радіо «Франкова земля» розповідає про те, як народилася пісня, в якій проглядується доля Отців-ієромонахів, іменами яких позначений чин Дрогобицької церкви в мікрорайоні імені Коновальця (отець-декан Іван ПАНЬКІВ).

А вийшло все ось так.

Йосип Фиштик, який віддавна працює у царині піснетворення, вирішив присвятив один зі своїх чергових творів дрогобицьким отцям Северину, Якиму та Віталію, які загинули у дрогобицькій катівні у часи тоталітарного режиму.

Було написано декілька варіантів тексту, який мав би бути першоосновою майбутньої пісні. Однак навіть самого автора ті перші рядки ще не схвилювали  в тій мірі, на яку заслуговували безстрашні отці. І тут трапився особливий момент. Авторові приснився сон (до речі, в ніч перед неділею), що душа одного із священномучеників долітає до скелі, якою, як ми розуміємо, є сама Церква.

Перед тим на вершині скелі вже була душа священика, який перший загинув, якого у казані зварили живцем. У такий спосіб відбувається своєрідний діалог, перегук між душами, до яких згодом прилучилася і третя душа, яка «над скелею вітала». Звідси, з однієї, сказати б, Господньої висоти, за логікою автора, «найкраще видно всі гріхи століть».

Йосип Фиштик довго думав, кому ж віддати вистражданий текст. Ці рядки були запропоновані блискучому композиторові, одного з фундаторів легендарної Білозірової «Ватри», авторові геніальної «Бойківчанки» — Олексію Сердюку. Музика не одразу прийшла до п. Олексія. Доброго півроку митець, батько якого працював свого часу актором у Дрогобицькому музично-драматичному театрі, жив з проникливо-чуттєвими відчуттями. Нарешті, коли з’явилися ноти, автори разом вирішили  пошукати виконавця, який би найяскравіше міг розкрити твір. Ним став Валерій Кириченко, якого часто називали «золотим голосом України».

Ось такою виявилась історія «Петрової скелі», яка одержала назву на честь св. Петра, який воздвиг Христову Церкву і за яку віддали своє життя дрогобицькі ієромонахи Северин, Яким і Віталій.

***

Тож, друзі, слухаймо пісню «Петрова скеля» у виконанні Валерія Кириченка, якого недавно, як і автора музики Олексія Сердюка Господь покликав у свої небесні засвіти майже в однаковому часі.

ПЕТРОВА СКЕЛЯ

вірші: Й. Фиштик
музика: О. Сердюк

Пам’яті
блаженних священомучеників дрогобицьких
Северина, Віталія, Якима

 Сльози нема. Сльоза під небом у вогні.
Остання сповідь, мов предтеча.
Зітхають дзвони, наче посивілі дні,
Які не знають в муках зречень.
Нехай же воля буде, Господи, Твоя.
Від смерті не врятує втеча.
Земних дітей Свята покликала сім’я,
Звідкіль лунає крик лелечий.

Приспів:
А моя душа до Скелі долітає.
А моя душа на Скелі вже стоїть.
А моя душа над скелею витає.
З неба краще видно всі гріхи століть.
Та висока Скеля порохом припала,
День і ніч питає: “Де ви, люди? Де?”
Та Петрова Скеля з Духом дух з’єднала,
Наче крізь пустелю, до небес веде.

Немов зоря, згасають букви “Кобзаря”,
Чужа хода збиває роси.
З малим дитям в печалі чаша вівтаря,
У Діви сніг упав на коси.
Як спів, блаженна ця дорога до небес,
Зорею віри стали рани.
О, Боже наш! За нас Ти вмер й для нас воскрес
Між сонцем, небом і віками.

Приспів:
А моя душа до Скелі долітає.
А моя душа на Скелі вже стоїть.
А моя душа над скелею витає.
З неба краще видно всі гріхи століть.
Та висока Скеля порохом припала,
День і ніч питає: “Де ви, люди? Де?”
Та Петрова Скеля з Духом дух з’єднала,
Наче крізь пустелю, до небес веде.

<<< Повернутись  

 

Залишити коментар

Blue Captcha Image
Refresh

*

Designed and assembled by IGMA-2012