2019-11-15 ГЕЙ, ВИ, КОЗАЧЕНЬКИ, НАУЧІТЬ НАЩАДКІВ ПОЛЮБИТИ ВОЛЮ

1

ДУХОВНО-СПОНУКАЛЬНИЙ КОЛАЖ
ТВОРЧИХ РОЗДУМІВ, ОДКРОВЕНЬ,
МИСТЕЦЬКИХ ІНІЦІАТИВ   

Цьогоріч на початку золотої осені на Франковій Дрогобиччині з творчим візитом побував визначний піснетворець, палкий патріот рідної землі, Народний артист України, професор Вадим КРИЩЕНКО.

Улюбленець мільйонних сердець, твори якого означені найвищим народним статусом, напередодні взяв участь у Всеукраїнському проекті Й. Фиштика «ПОСПІШАЙМО ЖИТИ УКРАЇНОЮ». Творча зустріч з Вадимом КРИЩЕНКОМ пройшла з великим успіхом також у стінах одного з кращих музичних закладів України – Дрогобицькому музичному коледжі імені В. Барвінського. Перед початком знакової духовно-мистецької програми почесний гість побував у музеї видного композитора, який став окремою інституцією у навчальному закладі. Директор коледжу, кандидат мистецтвознавства Юрій ЧУМАК, який супроводжував Поета-пісняра, за життя якого відкриваються музеї та вулиці, сказав:

«Вадим Крищенко для нас, як і для всієї України – голос незламного пісенного борця, чиї пісні проросли у серцях вдячних українців золотими зернами для будуччини.»

Ініціатор непроминальної зустрічі з видатним Майстром керівник школи педагогічної практики при Дрогобицькому музичному коледжі імені В. Барвінського, заслужений діяч естрадного мистецтва України Оксана ТЕРЛЕЦЬКА-ФИШТИК разом з колегами означила в калейдоскопі мистецьких зустрічей школи педпрактики зустріч з В. Крищенком як подію, яка спонукає до роздумів, утвердження власної позиції у часі, який у майбутньому стане історичною віхою української історії.

***

ВАДИМ КРИЩЕНКО

ГЕЙ, ВИ, КОЗАЧЕНЬКИ

Є і нам про що згадати…
Пісне, душу возвелич
Ой була в нас ненька мати –
Запорозька славна Січ.

Приспів:
Гей, ви, козаченьки, – вітер в чистім полі,
Научіть нащадків так любити волю.
Гей, ви, козаченьки, – спомин з м’яти-рути,
Научіть минулу славу повернути.

Круточола наша доля,
Не вода в ній – кров тече.
Козаку найперше – воля,
Козаку найперше – честь.

Приспів

А прийшла лиха година –
Впав козак наш у траві,
Щоб іскрилась Україна
На гетьманській булаві.

Обмочила землю рана
Із козацького чола,
Щоб неправда помирала,
Щоби правдонька жила.

 

<<< Повернутись  

 

Залишити коментар

Blue Captcha Image
Refresh

*

Designed and assembled by IGMA-2012