2019-10-01 П О С П І Ш А Й М О ЖИТИ УКРАЇНОЮ

6

ВИПУСК 3

20 вересня, 2019.
Львівський академічний обласний
музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича

Пісенно-мистецьке дійство
заслуженого діяча мистецтв України
Йосипа ФИШТИКА
з нагоди 50-ліття творчої діяльності
«ПОСПІШАЙМО ЖИТИ УКРАЇНОЮ»

У третій частині радіоверсії
авторського пісенно-мистецького дійства,
яке у дрогобичан та гостей викликало особливе творче зацікавлення,
редакція «Ф.з.» продовжує знайомити слухачів
з виступами популярних митців.

Ви зустрінетесь, друзі, із ВІА «ВАТРА» (художній керівник Андрій КУЧЕРЕПА) та народним артистом України, відомим українським поетом-піснярем Вадимом КРИЩЕНКОМ,

 

***


Пісня,
яка 20 вересня 2019 звучала
на дрогобицькій сцені
у виконанні уславленого ВІА «Ватра».
Соліст – Петро ВОВК.

ФРАНКОВА КРИНИЦЯ
Вірші – Йосип ФИШТИК

 Музика – Ігор ВОВЧАК

 

             У дні недуги Франкові приснився сон:
важка  хвороба  могла  б  відступити,  якби
напився  свіжої  води  із батьківського  колодязя,
вже  давно засипаного землею з ключем на
самому дні.

 

Кринице, зранена голубко сиза,
Болючий слід лишила ти мені.
Твоя печаль – з вогню для серця ризи.
Твій біль сумний притаєний на дні.

Я ще іду, я йду, лиш та дорога
Така далека, наче все життя.
Криниця, біля отчого порогу,
Болить мене, не знає забуття.

Невже вода цурається любові?
Невже повік мій біль – терновий ключ,
Який в гіркім житті крізь краплі крові
Стискає серце, мов сухий обруч?

О, Господи, зішли із неба захист,
Пішли зорю, що знається в біді.
Бо, може, ключ, немов святий Акафіст,
Печально досі жде когось на дні?!

Лети, лети, злітай на землю, зоре,
Десь тут в глибинах тиші зупинись, -
І біль мій блисне стиха чистим морем,
В яке краплинки прощення влились.

Невже злітать – остання милість духу?
Невже весь світ завмре отак в собі?
Кринице-сестро, пісне мого духу, -
О стань ще раз порадником в судьбі!

***

Видатний співець
сучасної пісенної поезії
Вадим КРИЩЕНКО:

Прийдіть, апостоли добра,
І сядьте у державні крісла.
Ганьба нова й ганьба стара
На нашій долі перевисла.

Усе не ті, усе чужі
Щосили пнуться у пророки,
Такі слизькі, як ті вужі,
Такі брехливі, як сороки.

Що їм держава і народ,
Не зрозуміли ласку Божу.
Ніяк набить не можуть рот,
Ніяк накрастися не можуть.

Гендлюють, дурять, продають,
Торгують весело й охоче,
За усмішку сховавши лють,
За папірець сховавши очі.

Не те чекалося — не те!
Перевернулось перше й друге,
Усе достойне і святе
Узяв нечистий у прислуги.

Коли закінчиться ця гра?
І хто цю чорну гру зупинить?
Прийдіть, апостоли добра!
Пошли їх Боже на Вкраїну!

***

ВІД РЕДАКЦІЇ:
продовження Б У Д Е…

 

 

 

<<< Повернутись  

 

Залишити коментар

Blue Captcha Image
Refresh

*

Designed and assembled by IGMA-2012